- більок
- -лька́, ч.Маля тюленя, що водиться у Каспійському морі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
льок — ка, ч. Пт. Локон, кучері. Чорне волося вило ся льоками по плечах … Словник лемківскої говірки
Бель-льок-де-Уржель — Муниципалитет Бель льок де Уржель Bell lloc de Urgel Герб … Википедия
Бель-льок-де-Урхель — … Википедия
понедільок — лька, ч. Пр. Понеділок … Словник лемківскої говірки
козельки — льок, мн. (одн. козе/льок, лька, ч.), рідко. Те саме, що козельці … Український тлумачний словник
бабульки — льок, мн., жарг. Пестл. до бабки … Український тлумачний словник
бретельки — льок, мн. (одн. брете/лька, и, ж.). Перекинені через плече стрічки з матерії або з мережива, на яких тримається жіноча сорочка, ліф і т. ін … Український тлумачний словник
гульки — льок, мн., розм. Те саме, що гулі I … Український тлумачний словник
конопельки — льок, мн. Зменш. пестл. до коноплі 1) … Український тлумачний словник
невістульки — льок, мн. (одн. невісту/лька, и, ж.). Народна назва польових та лісових ромашок … Український тлумачний словник